На даний час в Марокко існують два види внутрішньої валюти: конвертовані і прості дирхами. Конвертовані дирхами – умовна валюта, введена з 1993 р. і призначена для взаємодії замкнутої валютної системи Марокко з системами вільно конвертованих валют (ВКВ). Іноземна валюта, яка надходить на внутрішній ринок Марокко, зараховується на конвертований рахунок за діючим курсом обміну. Конвертований рахунок дозволяє зберігати в марокканських банках еквівалент ВКВ, здійснювати операції з ВКВ, як на внутрішньому ринку Марокко, так і за кордоном. Рахунки в конвертованих дирхамах відкриваються для резидентів і нерезидентів; спеціального дозволу Управління валютного контролю не потрібно. Рахунки в місцевій валюті призначені тільки для операцій всередині країни.

Загальні положення валютного регулювання визначаються характером здійснюваної економічної діяльності.

Зокрема, експортні операції не потребують попереднього дозволу, однак, експортер зобов’язаний репатріювати експортну виручку не пізніше, ніж через 150 днів після здійснення експортної операції з правом розпорядження частиною репатрійованої виручки на цілі, пов’язані з його професійною діяльністю. Існують також інші пільги для експортерів, серед яких:

• можливість самостійно без попереднього дозволу, укладати в рамках експортної операції договори з посередництва, що передбачають комісійні до 10%;
• можливість укладення контрактів факторингу, за умовами яких уповноважений банк бере на себе зобов’язання забезпечити отримання оплати від імпортера його платіжних зобов’язань по комерційній угоді;
• оформлення контрактів страхування експорту, які з тих чи інших причин не можуть бути укладені зі страховими компаніями Марокко;
• можливість переказу за кордон ВКВ з оплати імпортних закупівель сировини і матеріалів, необхідних для виробництва експортної продукції;
• надання фінансової підтримки закордонної філії з умовою обов’язкової подальшої репатріації таких сум.

Розрахунки з транспортних перевезень можуть здійснюватися через уповноважені банки вільно, без будь-яких адміністративних обмежень.

У сфері надання технічної допомоги Марокко з боку іноземних компаній дозволяється виплата винагород за будь-які види послуг, які сприятимуть розвитку марокканських підприємств і підвищення їх конкурентоспроможності (використання патентів, ліцензій, здійснення дослідницьких робіт, проведення експертиз, ремонтних робіт, усунення аварій, технічне обслуговування, а також розрахунків з фахової освіти та ін.).

Марокканські резиденти можуть вільно оплачувати витрати в інвалюті з навчання дітей за кордоном, лікування і госпіталізації в іноземних лікувальних центрах, а також вільно обмінювати кошти на туристичні поїздки в сумі до 15000 дирхам (1580 дол. США) в рік.

Юридична особа (фірма або установа) має право здійснити обмін один раз в рік 20000 дирхам (2100 дол. США) на будь-яку конвертовану валюту. Документом, що визначає порядок розміщення в Марокко активів іноземних фізичних і юридичних осіб, резидентів і нерезидентів, є циркуляр Управління валютного контролю Міністерства економіки та фінансів Марокко № 1555 від 1990 року, а також ряд постанов, спрямованих на подальшу лібералізацію валютного регулювання, в т. ч. №№ 1718, 1719, 1721 від 2008 року.

Інформація надана Посольством України в Королівстві Марокко.