Україна презентувала на ЕКСПО-2017 у Астані понад 100 розробок і проектів у сфері альтернативної енергетики. Про це в ході прес-брифінгу, організованого розпорядником участі України в ЕКСПО-2017 – Торгово-промисловою палатою України, розповіли представники нашої країни.

Серед проектів – розробки вітряної та сонячної енергетики, проекти виробництва енергії з біомаси, проекти мікро- і міні-ГЕС. Ознайомитися з ними можна в інтерактивній інформаційно-пошуковій системі, яку на виставці презентує секція України. Великий бізнес-інтерес до українських розробок і проектів, особливо в сфері вітряної енергетики, з боку казахстанської і світової спільноти вселяє оптимізм відносно подальшого розвитку успішної співпраці.

“Перспективи нарощування торговельного обороту між Україною та Казахстаном очевидні. По-перше, це пов’язано з відновленням торгівлі, а по-друге, – з появою нових ніш для співпраці в галузі альтернативної енергетики. Участь України у ЕКСПО-2017 стала каталізатором посилення активності бізнесу. Упевнений, уже наступного року ми підтвердимо це зростаючими показниками. Перший крок уже зроблено – Міністерство енергетики Республіки Казахстан відібрало чотири українських розробки для подальшого використання в країні. Це – вітрогенератори загальною потужністю 2 і 2,5 МВт компанії “Фурлендер Віндтехнолоджі”, автономний модульний будинок компанії “Passive Dom”, фотоелектричні жалюзі “Солар Гепс” і колектор на основі концентратора сонячної енергії “Сінеко”, – зазначив віце-президент ТПП України, в.о. комісара павільйону України на ЕКСПО-2017 Сергій Свистіль.

Наразі Україна є безсумнівним лідером серед країн пострадянського простору у розвитку вітряної енергетики. Загальна встановлена потужність об’єктів вітроенергетики України у 2016 році досягала 437,7 МВт. Це стало можливим багато в чому і завдяки дуже високому, навіть за світовими мірками, “зеленому” тарифу, прийнятому в Україні, який на даний час перевищує 10 євроцентів за вироблений кіловат/ год електроенергії. Крім того, існує бонусна система стимулювання виробництва обладнання для ВДЕ на території України. Так, якщо частка української складової в обладнанні становить більше 30%, замовник отримує надбавку в розмірі 5% до “зеленого” тарифу, у разі перевищення 50-відсоткового рівня – 10%.

Наприклад, ступінь локалізації обладнання української компанії “Фурлендер Віндтехнолоджі” перевищує 50%, отже її замовники отримують “зелений” тариф у цілому 11,3 євроцента за вироблений кіловат-годину електроенергії.

На сьогоднішній день “Фурлендер Віндтехнолоджі” – єдине підприємство на пострадянському просторі, яке виробляє вітроустановки мультимегаватного класу.

Предметом особливої гордості компанії є реалізований проект першого сучасного вітропарку в Республіці Казахстан, який був побудований у 2015 році на замовлення казахстанського державного багатопрофільного енергетичного холдингу АТ “Самрук-Енерго”.
“Фурлендер Віндтехнолоджі” при проектуванні вітропарку застосувала унікальне обладнання, здатне працювати в широкому температурному діапазоні від -40º С до +40º С, характерному для Північного Казахстану. Загальна встановлена потужність вітропарку в м. Єрейментау – 45,1 МВт. Для проекту було пробудовано 22 вітроустановки, одиничною потужністю 2,05 МВт кожна.

“Ми знаємо, що Казахстан дуже добре ставиться до українських вітроустановок і планує масове будівництво вітропарків до 2020 року. Крім того, Казахстан завжди високо оцінює якість української продукції і віддає їй перевагу серед інших країн. Ми вже реалізували перший дуже вдалий проект в м. Єрейментау. Але, сподіваюся, це тільки початок. Зведена нами ВЕС є першою чергою великого проекту загальною встановленою потужністю 300 МВт. Компанія “Фурлендер Віндтехнолоджі” має амбітні плани взяти участь у розширенні проекту. Тим більше, що розрахункова виробнича потужність нашого заводу дозволяє в рік випускати до 100 вітряних установок, тому ми готові навіть до дуже великих замовлень із Казахстану”, – розповів Юрій Шевченко, представник компанії “Фурлендер Віндтехнолоджі”.

Проте, звичайно ж, вітряна енергетика далеко не єдина сфера бізнесу, в якій взаємодіють Україна та Казахстан. На цьому під час прес-брифінгу наголосив Тимчасовий повірений у справах України в Казахстані Володимир Джиджора: “Понад 600 українських компаній зареєстровано в Казахстані і більше 1000 працює тут. Наприклад, українські компанії активно допомагають в Астані та Алмати будувати полігони з переробки побутових відходів. Україна має великий досвід і технології в цій сфері і ми готові ними ділитися з Казахстаном. Сподіваємося, що найближчим часом відбудеться візит широкої парламентської делегації з України, яка супроводжуватиметься бізнес-делегацією. Стосовно українського стенду на ЕКСПО-2017, повинен сказати, що він хоч і маленький, але як комп’ютерний чіп: працює швидко, добре і надійно, активно залучаючи експертне співтовариство і бізнесменів”.

Відео прес-брифінгу youtube.com