Вінницька торгово-промислова палата інформує, що Система GS1 – це інтегрована система всесвітніх стандартів, що забезпечує точну ідентифікацію товарів, послуг і торгових партнерів, а також інформаційні комунікації щодо них.

Система GS1 становить основу багатьох процесів та ділових рішень, забезпечуючи ефективну організацію інформаційних потоків й забезпечуючи підвищення продуктивності праці та скорочення виробничих видатків у ланцюжку постачання.

Маючи за основу єдину систему ідентифікації, Система GS1 складається з чотирьох основних напрямків:

1) Всесвітні стандарти даних та прикладні стандарти штрихового кодування, що передбачають використання всесвітньо визнаних ідентифікаційних номерів GS1(штрихових кодів) для автоматичної ідентифікації товарних позицій, майна, логічних одиниць та об’єктів.

2) Стандарти GS1 для електронного ділового спілкування(EANCOM та GS1 XML), які передбачають стандартизовані та попередньо визначені електронні повідомлення. Завдяки використанню існуючих стандартів діловим партнерам не потрібно заздалегідь погоджувти формати та структури електронних повідомлень.

3) Всесвітня Мережа Синхронізації Даних GS1 (Global Data Synchronisation Network) – автоматизоване та побудоване на основі стандартів інформаційне середовище, що дозволяє всім торговим партнерам одночасно мати цілісні дані про товар.

4) Нова всесвітня система стандартів, що поєднує технології радіочастотної ідентифікації, інфраструктуру існуючих комунікаційних мереж та Електронний Код Продукту (номер, що унікально ідентифікує товар). Це дозволяє в автоматичному та в реальному часі ідентифікувати товар та простежувати його рух під час постачання, внаслідок чого підвищується ефективність та прозорість ланцюжка постачання.

Система стандартів GS1 є найбільш широко застосовуваною у світі системою стандартів для ланцюжка постачання. Понад мільйон користувачів у 140 країнах світу застосовують

Систему GS1, в т. ч. штрихове кодування товарів.

Система GS1 запроваджена у понад 20 основних галузях. Щоденно здійснюється понад 5 млрд. операцій сканування штрихових кодів GS1.

Система GS1є всесвітньою мовою ділового спілкування.

Історія виникнення штрихового кодування

 

Начальник відділу штрихового кодування Вінницької ТПП Пономаренко Ж. А.

За 25 років незалежності відбулася трансформація структури експорту України. Нині наш продовольчий експорт складає майже 40% і випереджає такі галузі, як металургія та машинобудування й, гадаю, що тенденція ця тільки посилюватиметься.

Також за 25 років кардинально змінились основні імпортери української аграрної продукції. Значно зменшилась частка поставок на ринки СНД, але збільшились у країни Азії, Африки та ЄС.

Україну, звісно, називають «продовольчим кошиком світу», та ми могли б значно більше заробляти на експорті, однак, поки за деякими позиціями програємо.

Що заважає українському продовольчому експорту завойовувати міжнародні ринки?

 

ПЕРШЕ:

Міжнародна політика здатна розвивати економіку країн і руйнувати її. Такі катаклізми, як військові дії на території України, не могли позначитися нейтрально на економічному становищі. Війна з Росією позбавила нас експорту не лише в РФ, а й суттєвої частки ринку СНД.

У лютому 2016 року між Україною і РФ розгорівся «транзитний» скандал, внаслідок чого українські активісти почали блокувати транзит російських вантажівок. Росія у свою чергу призупинила рух вантажівок, зареєстрованих в Україні, на своїй території. Після цього в скандал втрутився Київ и ввів дзеркальні обмеження щодо російських перевізників. В результаті РФ використала цю ситуацію у своїх інтересах, і в червні 2016 року президент РФ В. Путін підписав указ, який посилює обмеження на транзит вантажів із території України.

Згідно з цим указом, транзит українських вантажів, котрий проходить через російську територію в Казахстан, Киргизію, і водночас обкладається митними зборами за поставки у РФ, повністю заборонено. В Росії введення обмежень пояснили тим, що транзитні перевезення з України в Казахстан і Киргизію використовуються для контрабандного ввезення українських товарів у країну. Доказів, звичайно, ніхто не наводив, та нам від цього не легше.

За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталії Микольської, внаслідок цієї заборони Україна потенційно може втратити близько 90% експорту українських товарів до Казахстану й Киргизстану, і де-факто повністю зупинити транзит українських товарів через територію РФ у ці країни.

У відповідь Київ планує ввести дзеркальні санкції для перевізників з РФ. Наталія Микольська заявила, що українська влада розглядає указ Путіна «як торгову агресію, яка суперечить правилам ВТО», тому Україна збирається подати позов у ВТО.

Україна ж цього року спробувала маршрут «Нового шовкового шляху» Чорноморськ – Китай, як альтернативу транзиту через територію РФ. Але цей шлях в обхід РФ виявився довшим і дорожчим (майже утричі). З цієї причини рейси вантажних потягів нерегулярні, тобто у наших експортерів немає можливості завчасно планувати перевезення.

ДРУГЕ:

Різка зміна головного торгового партнера з РФ на ЄС також вплинула на український експорт. Найяскравіший приклад – молочний ринок, який за останні 2-3 роки втратив експортний потенціал. Росія закрила свої ринки для української молочної продукції, а ЄС у 2015 році не дав квоту. Внаслідок цих подій українські сировари переживають складні часи. Наприклад, у 2005 році Україна експортувала 116 тис. тонн твердих сирів, а в 2015-му – всього 10 тис. тонн. Оптимістичні настрої, котрі панували у 2014 році й були пов’язані з надією вийти на новий Європейський ринок, не справдились.

Зараз же основний акцент в експорті молочної продукції ставиться на виробництво сухого молока та вершкового масла. До 2014 року головним імпортером української молочної продукції була Росія, але, через торгову війну з сусідньою державою, Україна активно шукає нових партнерів.

Цього року Україна почала поставки молочної продукції до країн ЄС. Квоти, як і раніше, невеликі. Так за принципом ліцензування на 2016 рік Україна отримала квоти на молоко, вершки, згущене молоко та йогурти у розмірі 8 тис. тонн із поступовим збільшенням до 10 тис. тонн протягом 5 років. Для сухого молока розмірі квот склали 1,5 тис. тонн з очікуванням збільшення до 5 тис. тонн. Точно так само, як і для вершкового масла та молочних спредів (зі збільшенням до 3 тис. тонн). З 1 січня 2016 року ринок ЄС відкрили для 10 українських підприємств, три з них уже поставляють свою продукцію до Європейського Союзу. Поставки успішні, продукція відповідає усім санітарним і ветеринарним нормам ЄС.

Водночас, якщо дивитися реально на картину експорту-імпорту, то дані наступні. За підсумками 5 місяців, експорт молочної продукції на територію ЄС був мізерним, чого не скажеш про імпорт. За період січень–травень 2016-го експорт молочних продуктів склав 51,3 тонни (дані Держкомстату), а імпорт досяг майже 2 тис. тонн.

Основним ринком збуту для вітчизняної кисломолочної продукції є Молдова. За шість місяців у цю країну поставили продукції на суму $750 тис., що становить 54,9% всього експорту.

В червні до Молдови було поставлено товарів на суму $92 тис. ТРЕТЄ:

ТРЕТЄ:

Як говорив Вінстон Черчілль: «Будь-яка криза – це нові можливості», – поки що українські експортери намагаються саме так ставитись до проблем, та робити це їм стає з кожним роком складніше. Особливо, враховуючи те, що експорт все більше залежить від прийнятих рішень всередині країни.

Суперечки, які вибухнули щодо відміни спецрежиму, викликають багато галасу, породжуючи побоювання як у учасників ринку, так і в наявних та потенційних інвесторів. Вимого МВФ виглядає логічною, оскільки сприймається міжнародним ринком як недоречна пільга. Водночас, аграрний сектор того ж ЄС відчуває більш явну підтримку держави, не потребуючи такого інструменту. Не заглиблюючись у подробиці держпідтримки сектору в різних країнах, зазначу, поки цей механізм працює і не створено нової структури всього сільськогосподарського сектору, немає сенсу ламати працюючу систему.

Окрім цього, на сьогодні спеціальний режим оподаткування поширюється лише на безпосередніх виробників сільськогосподарських товарів, не торкаючись підприємств переробки, котрі й є експортерами молочної продукції. Треба мати єдину для всіх схему адміністрування цього податку, що дозволить збільшити кількість обігових коштів у наших переробників і не збільшить собівартість їхньої продукції.

ЧЕТВЕРТЕ:

Конкуренція. Україна повинна знайти адекватні важелі захисту свого ринку на міжнародній арені. Історично склалося так, що наш основний конкурент – Росія. Наприклад, якщо ми говоримо про ринок цукру, Росія працює на наших ринках – це Казахстан, Узбекистан і вся середня Азія, і вони тут виграють у логістиці. Ринок Європи для нас практично недоступний, там на полках переважно цукор із тростини, який у виробництві значно дешевший від бурякового. До того ж, у нас надто малі квоти на Європейському ринку, на 2016 рік ЄС дав річну квоту 20 тис. тонн, Україна її використала за два місяці. Враховуючи, що у 2014/2015 роках Україна виробила 2 млн тонн, 2015/2016 – 1 430 тис. тонн.

Якщо говорити про ринок зерна, то основний споживач – це Єгипет і інші країни MENA. Україна є вагомим експортером пшениці на світовому ринку. Тут ми конкуруємо зі США, Аргентиною, Росією, Європою. Наша країна експортує значно більше пшениці, ніж Румунія, однак поступається Росії та Франції. Як і на інших ринках, на світовому ринку зерна основними критеріями є якість і вартість доставки. І якщо США та Європа виставляють на біржі прозорі ціни на зерно, то Росія, завдяки високій маржинальності, ці ціни ставить нижчими і, таким чином, поступово займає наші ринки.

Насправді українське зерно не поступається за якісними показниками пшениці з Росії. Водночас, французька пшениця поступово втрачає свої позиції на ринку лідера-імпортера – Єгипту, зважаючи на невідповідність якісних показників, зокрема щодо сажки. Так, довгий час французька пшениця була у пріоритеті й постачалась на особливих умовах, згідно з міжурядовими домовленостями. Нині Франція постачає пшеницю в Єгипет на ринкових умовах, тобто так само, як інші країни. Румунія ж поки утримує свої позиції через близьке розташування, і, як наслідок, низький фрахт.

На жаль, все менш конкурентним для нас стає ринок Марокко. Варто відзначити, що, зважаючи на географічне розташування, фрахт у Марокко з України зіставний із фрахтом зі США. До того ж, сюди може постачати зернові Аргентина, яка, після відміни урядом країни 23% мита на експорт пшениці та 20% на експорт ячменю, зміцнюватиме свої позиції на світових майданчиках. Всі ці фактори сприятимуть зростанню конкуренції.

П’ЯТЕ:

Сьогодні Україна в загальному об’ємі продовольчого експорту пропонує переважно сировину, а ось готової продукції значно менше. Для того, щоб більше заробляти на зовнішніх ринках необхідно знижувати сировинну складову на користь готової продукції.

З цього боку було правильним рішенням встановити вивізне мито на насіння соняшника, що дозволило Україні стати лідером і головним постачальником на світовому ринку олії – 52%. Такий крок дозволив забезпечити 11 тис. робочих місць у галузі переробки олійних культур. Під час виходу на будь-який зі світових ринків, ми повинні враховувати споживчу звичку покупців і підтримувати імідж української продукції. Ми можемо постачати найкорисніший продукт у світі, котрий отримає усі можливі сертифікати. Однак, якщо про нього не будуть знати потенційні споживачі, якщо ми не враховуватимемо смакові й естетичні вподобання покупців з інших країн, завоювання нових ринків не буде можливим.

 

Автор: Богдан Шаповал

Источник: agropolit.com

Вінницька торгово-промислова палата інформує, що кінотеатр ім. М. Коцюбинського з 1 вересня представляє Вашій увазі сімейну комедію “Дев’ять життів”.

Том Бренд (Кевін Спейсі) – успішний бізнесмен, який майже весь свій час присвячує роботі і кар’єрі. Ця сторона життя відділена від особистої, його дружини Лари (Дженніфер Гарнер) і дочки Ребекки.

В останній момент Том схоплюється, що не купив своїй чарівній дівчинці подарунок на день народження. Він приходить до дивного зоомагазину, де купує кота. По дорозі додому Бренд потрапляє в страшну аварію, яка переносить його розум в тіло тварини.

Від продавця зоомагазину (Крістофер Уокен) бізнесмен дізнається, що якщо він не змінить свого ставлення до родини за тиждень, то залишиться котом назавжди.

Вінницька торгово-промислова палата інформує, що 25 серпня 2016 року на підприємстві ТОВ “МУР”, яке надає повний комплекс проектних, ремонтно-реставраційних та будівельно-монтажних послуг розпочато роботу, яка проводиться в рамках проекту “Європейська система розвитку CERTUA”, щодо впровадження системи менеджменту якості згідно з вимогами стандарту ISO 9001:2015.

Проведено діагностичний аудит на підприємстві та складено звіт начальником методичного центру з розвитку систем менеджменту Вінницької ТПП Пігарьовою Л.А.

ТОВ “МУР” Пропонує повний спектр послуг – від технічного завдання, до будівництва та здачі об`єкта “під ключ”.

Вінницька торгово-промислова палата повідомляє, що 25 серпня 2016 року на підприємстві ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ОРІОН”, що займається реалізацією будівельних матеріалів розпочато роботу, яка проводиться в рамках проекту “Європейська система розвитку CERTUA”, щодо впровадження системи менеджменту якості згідно з вимогами стандарту ISO 9001:2015.

Проведено діагностичний аудит на підприємстві та складено звіт начальником методичного центру з розвитку систем менеджменту Вінницької ТПП Пігарьовою Л.А.

Уже тривалий час ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ОРІОН” працює на ринку міста Вінниці, безперервно розширюючи асортимент товарів та послуг, співпрацюючи з постійними і новими клієнтами, дбаючи про відмінну якість своєї роботи. Багато об’єктів нашого міста можуть пишатися якістю та естетичною цінністю, які вони отримали внаслідок обробки матеріалами компанії ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ОРІОН”.

Вінницька ТПП інформує, що 26 серпня 2016 року на підприємстві ТОВ “ВІНДОР”, що займається будівництвом доріг, виробництвом асфальту та бетону, продажем та доставкою бруківки, бордюрів і водовідводів розпочато роботу, яка проводиться в рамках проекту “Європейська система розвитку CERTUA”, щодо впровадження системи менеджменту якості згідно з вимогами стандарту ISO 9001:2015.

Проведено діагностичний аудит на підприємстві та складено звіт начальником методичного центру з розвитку систем менеджменту Вінницької ТПП Пігарьовою Л.А.

ТОВ “ВІНДОР” є сучасною компанією, що швидко розвивається, основними принципами якої є високий професіоналізм, відповідальність перед кожним клієнтом і надійність гарантованого результату. Компанія вітає і заохочує ініціативу та творчий підхід своїх співробітників, що, безумовно, є одним з найважливіших критеріїв успіху в роботі з клієнтами.

XVIII міжрегіональна універсальна виставка-ярмарок

5 – 8 жовтня 2016 року

Тематика:

• авторські колекції;
• аксесуари та прикраси;
• трикотажні вироби;
• повседененний одяг;
• білизна, корсетні вироби;
• взуття;
• панчохи, шкарпетки.

XIII міжрегіональна спеціалізована виставка

28 вересня – 1 жовтня 2016 року

Тематика:

• саджанці плодово-ягідних культур;
• декоративні та кімнатні рослини;
• насіння картоплі, овочів і квітів;
• засоби захисту рослин, добрива;
• інструмент, інвентар, міні-техніка;
• послуги озеленення, ландшафтний дизайн;
• спеціалізовані видання та інше.

X міжрегіональна універсальна виставка-ярмарок

21 – 24 вересня 2016 року

Тематика:

• авторські колекції;
• аксесуари та прикраси;
• трикотажні вироби;
• повседененний одяг;
• білизна, корсетні вироби;
• взуття;
• панчохи, шкарпетки.

XXIII міжрегіональна спеціалізована виставка

14 – 17 вересня 2016 року

Тематика:

Будівництво:

• технології та послуги з будівництва та ремонту;
• сучасні будівельні та оздоблювальні матеріали;
• покрівельні матеріали та фасади;
• вікна, двері;
• системи гідроізіляціі;
• будівельна техніка;
• обладнання, інструмент.

Опалення. Енергозбереження:

• сучасні системи опалення та енергозбереження;
• котли, котельне обладнання;
• вентиляційні системи;
• печі, каміни, аксесуари;
• сантехніка, насосне обладнання;
• пристрою обліку тепла, води, електроенергії;
• альтернативні джерела енергії;
• спеціалізовані видання.

Оздоблення, інтерєр, озеленення:

• лакофарбова продукція;
• шпалери;
• сходи;
• підлоги;
• натяжні стелі;
• декорування, деталі інтер’єру;
• меблі;
• басейни;
• бруківка;
• ландшафтний дизайн;
• саджанці плодових і декоративних рослин;
• квіти.

XVII міжрегіональна універсальна виставка-ярмарок

7 – 10 вересня 2016 року

Тематика:

• сезонний одяг;
• взуття;
• шкіргалантерея;
• трикотажні вироби;
• білизна;
• панчохи, шкарпетки;
• текстильні вироби.

Міжрегіональна универсальная виставка-ярмарок

31 серпня – 2 вересня 2016 року

За підтримки Вінницької міської ради
Тематика:

• м’ясна продукція, ковбасні вироби;
• рибна продукція;
• молочні продукти, сири;
• хлібобулочні вироби;
• мінеральні води та безалкогольні напої;
• напівфабрикати, заморожені продукти;
• консерви.

Вінницька торгово-промислова палата повідомляє, що професійна оціночна діяльність (далі – оціночна діяльність) – діяльність оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність», яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Дехто помилково думає, що оціночна діяльність є виключно – виконання звітів з оцінки майна. Насправді, оцінка майна є однією з форм професійної оціночної діяльності, яка відрізняється від інших форм тим що може виконуватись виключно суб`єктами оціночної діяльності.

Таким чином, оціночна діяльність може здійснюватись у таких формах:

• практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов’язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна;
• консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб’єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі;
• рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна;
• методичне забезпечення оцінки майна, яке полягає в розробленні методичних документів з оцінки майна та наданні роз’яснень щодо їх застосування;
• навчальна діяльність оцінювачів, яка полягає в участі у навчальному процесі з професійної підготовки оцінювачів.

Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб’єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 Закону. України Про оціночну діяльність.

Вінницька торгово-промислова палата інформує, що 23 серпня 2016 року на підприємстві ТОВ “ТОРГТЕХНІКА ПЛЮС”, що займається виробництвом гофрокартону та гофротари розпочато роботу, яка проводиться в рамках проекту “Європейська система розвитку CERTUA”, щодо впровадження системи менеджменту якості згідно з вимогами стандарту ISO 9001:2015.

Проведено діагностичний аудит на підприємстві та складено звіт начальником методичного центру з розвитку систем менеджменту Вінницької ТПП Пігарьовою Л.А.

ТОВ “ТОРГТЕХНІКА ПЛЮС” є стабільним постачальником гофротари підприємствам різних галузей промисловості. Фахівці ТОВ “ТОРГТЕХНІКА ПЛЮС” успішно займаються виготовленням і продажем картонних упаковок різної конфігурації, які використовуються підприємствами для упаковки і перевезення своїх товарів. Мета компанії – задоволення потреб клієнтів за рахунок надійної та якісної продукції з гофрокартону.

Вінницька ТПП інформує, що відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.07.2016 №4314-05/23684-08 Головним управлінням з продуктів та ліків Королівства Саудівської Аравії (КСА) запроваджується система «Служба реєстрації іноземних об’єктів».

Метою діяльності даної Служби є полегшення процесу реєстрації та акредитації іноземних виробників м’яса великої рогатої худоби та риби, які бажають експортувати свою продукцію до Королівства.

У зв’язку з вищевикладеним Головне управління з продуктів та ліків Саудівської Аравії просить іноземних виробників здійснити реєстрацію за допомогою електронного посилання вищезгаданої Служби: www.sfda.gov.sa/en/food/about/administration/mangement_food/Pages/EDOIFC-ES.aspx

Вінницька торгово-промислова палата повідомляє, що за інформацією Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні восени в Ісламській Республіці Іран планується проведення наступних заходів:

• з 24 по 26 вересня 2016 року заплановано проведення Четвертої міжнародної морської виставки в м. Тегерані з метою ознайомлення країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону та СНД з потенціалом та можливостями Ісламської Республіки Іран у морській та портовій галузях. У зв’язку з цим, Іранська сторона запрошує зацікавлені українські підприємства та організації взяти участь у данній виставці. Слід зазначити, що для здійснення необхідних узгоджень створено спеціалізований веб-сайт виставки: iranseaexpo.com
• з 31 жовтня по 3 листопада 2016 року заплановано проведення Міжнародної виставки і саміту щодо інвестиційних можливостей Kish INVEX 2016, що об’єднує Восьму виставку з метою представлення інвестиційних можливостей і третю міжнародну виставки “Біржі, банки, страхування та приватизація”. На саміті будуть обговорюватися такі теми: можливість компаній, доступних на ринку цінних паперів; надання сучасних банківських і страхових послуг; розширення можливостей для конкуренції на грошовому і фондовому ринках з аналогічними країнами; можливості, які мають місцеві та іноземні фінансові інститути впровадження інвестиційних можливостей в рамках національних стратегій на макрорівні. Більш детальну інформацію можна знайти за посиланням: kishinvestshow.com
• з 16 по 19 листопада 2016 року на острові Кіш (Ісламська Республіка Іран) Восьмого міжнародного авіасалону Iran Air Show 2016, до участі в цьому заході запрошуються українські підприємства, задіяні в авіаційній галузі (зокрема, ДП “Антонов”, Харківське Державне Авіаційне Виробниче Підприємтво, Завод 410 Цивільної Авіації, ДП “НВК Прогрес”, Харківський Машино будівний Завод “ФЕД”, ПАТ НТК “Електроприлад”). Активна участь потужних авіаційних підприємств України у данному авіасалоні створить підгрунтя для поглиблення ефективних двосторонніх взаємозв’язків та їх розвитку в галузях, пов’язаних з авіаційною промисловістю.