46.61 Wholesale of agricultural machinery and equipment

Others:
27.32 Manufacture of other electronic and electrical wires and cables
46.18 Activities of intermediaries specializing in trade in other goods
46.51 Wholesale of computers, computer peripheral equipment and software
47.99 Other retail sale not in stores
33.12 Repair and maintenance of machinery and equipment for industrial use
33.20 Installation and assembly of machines and equipment
77.11 Renting of motor vehicles and motor vehicles
46.21 Wholesale of grain, unmanufactured tobacco, seeds and animal feeds
01.61 Ancillary activities in crop production
70.22 Business and other management consultancy activities
63.99 Provision of other information services, n. in. and. in.
63.11 Data processing, posting of information on web sites and related activities
47.91 Retail sale via mail order houses or via the Internet
68.20 Leasing and operation of own or leased real estate
62.09 Other activities in the field of information technologies and computer systems
95.22 Repair of household appliances, home and garden equipment
46.19 Activities of intermediaries in trade of a wide range of goods
43.39 Other construction completion work
61.90 Other telecommunications activities
95.12 Repair of communication equipment
95.11 Repair of computers and peripheral equipment
62.03 Computer hardware management activities
61.30 Activities in the field of satellite telecommunications
82.99 Provision of other ancillary commercial services, n. in. and. in.
85.59 Other types of education, n. in. and. in.
52.29 Other supporting transport activities
62.02 Consulting on informatization
73.20 Market research and identification of public opinion
74.90 Other professional, scientific and technical activities, n. in. and. in.
72.19 Research and experimental development on other natural and technical sciences
41.20 Construction of residential and non-residential buildings
71.12 Activities in the field of engineering, geology and geodesy, providing technical consulting services in these areas

У 2019-му році м.Конья що є провідним містом з розвиненим промисловим сектором Туреччини, експортувала до 180 країн світу продукцію близько 85 різних секторів промисловості на суму більше 2-х мільярдів доларів США. Торгова палата м.Конья задля підримання та збільшення рівня експорту країни в рамках проектів своєї діяльності розробила веб-портал www.listofcompany.com/web, який об’єднує близько 8 000 підприємств-виробників, що працюють у 50 секторах економіки та представляють 10 000 найменувань продукції.

Ознайомче відео:

Англійською мовою: https://www.youtube.com/watch?v=kGFMFZZ1bUI&t=28s

Російською мовою: https://www.youtube.com/watch?v=AD5hBCtvKds&t=139s

Американська компанія ProdelcaInc у співробітництві з китайською компанією Кваджо Ларбі зацікавлена у закупівлі в Україні наступної продукції:

• шроту рапсового, пробна партія 1000 тон. Порти доставки:Циндао, Нантонг (Китай). Умова оплати – акредитив;

• шроту соняшника, вимоги щодо якості: вміст протеїну мін.35,5%, жирність – максимум 2%, волокна – максимум 20%, вологість до 11,5%. Пробна партія 1000 тон. Порти доставки: Шанхай, Ся минь, Нанша (Китай). Умова оплати – акредитив;

• насіння кунжуту коричневого.

• Контактні дані компанії: KwadjioLarbi, e-mail: cklarbi7@gmail.com, тел.(848) 863 07 07.

Для використання в роботі надаємо отриману дипломатичними каналами від грузинської сторони копію (додається) звернення керівництва Georgioan Huashun International Industrial Investment Group LTD щодо Вільної індустріальної зони Хуалінг (м.Кутаїсі, Грузія).

Презентаційний матеріал на 20 арк.

Інформуємо, 21.08.2020 р. прийнято постанову Президента РУз від «Про додаткові заходи щодо підтримки вітчизняних виробників».
Головною метою згаданого документу є запровадження жорсткої економії валютних коштів при реалізації процедур державних закупівель та пріоритетність при державних закупівлях на вибір узбецької продукції.
У постанові зазначено, що пандемія продовжує обмежувати виробничу активність підприємств в ряді галузей і секторів економіки. Це відбувається через порушення коопераційних зв’язків, скорочення попиту на продукцію і ринків їх збуту. Виправити ситуацію мають передбачені актом заходи, які будуть впроваджуватися поетапно.

З 1 жовтня 2020 року:
– керівники бюджетних і корпоративних замовників при формуванні переліку товарів (робіт, послуг), які передбачається закупівлю,  обов’язково вивчають можливість їх придбання у місцевих виробників, зареєстрованих на порталі cooperation.uz;

– керівники підприємств – корпоративних замовників обґрунтовують наглядовим радам (загальних зборів засновників) доцільність корпоративних закупівель товарів (робіт, послуг) за імпортом, якщо можливість закупівлі у місцевих виробників відсутня за технічними параметрами, обсягами і термінами виробництва;

– представники держави в наглядових радах (загальних зборах засновників) підприємств забезпечують розгляд на засіданнях органів управління питань обґрунтованості пропонованих до закупівлю з імпорту товарів (робіт, послуг) на суму понад 50 000 базових розрахункових величин (БРВ, станом на 27.08.2020 р. становить 23 дол. США, відповідно понад 1,1 млн. дол.США) і проводять аналіз складських залишків імпортних товарів у виробничих запасах, залучаючи їх в діяльність підприємства;

– Агентство з управління державними активами щоквартально аналізує дотримання представниками держави вимог прийнятої постанови, за результатами якого вносить пропозиції до Кабінету Міністрів;

– міністерства та відомства – розпорядники бюджетних коштів забезпечують оптимізацію імпортних закупівель в підвідомчих організаціях, а також системний контроль за ефективним і цільовим використанням коштів, що виділяються в рамках держзакупівель;

– Міністерство інвестицій і зовнішньої торгівлі щомісяця проводить аналіз обсягу і номенклатури по імпорту товарів (робіт, послуг), а також оцінку результативності прийнятих керівниками галузей, підприємств і регіонів заходів по оптимізації імпорту і вносить їх до Кабінету Міністрів;

– Міністерство економічного розвитку і скорочення бідності щоквартально розробляє в розрізі галузей промисловості і регіонів пропозиції щодо розвитку ланцюгів доданої вартості щодо затребуваної на внутрішньому ринку продукції та вносить їх до Кабінету Міністрів;

– Центральний банк забезпечує щомісячне надання комерційними банками в Рахункову палату і Кабінет Міністрів даних про валютні операції корпоративних замовників на користь компаній, зареєстрованих в офшорних юрисдикціях;

– Міністерство фінансів при узгодженні кошторисів витрат бюджетних організацій на майбутній період контролює формування витрат, в тому числі шляхом визначення вартості товарів виходячи з даних порталу cooperation.uz;

– Рахункова палата щоквартально аналізує цільове та ефективне використання коштів держбюджету, позабюджетних фондів, а також власних і залучених коштів корпоративних замовників при імпортних закупівлях;

– помічники глав регіональних адміністрацій ґрунтуючись на статистичних відомостях про обсяги і номенклатуру імпорту товарів, вживають заходів з розвитку в регіонах виробництва затребуваної продукції і забезпечують розміщення інформації про вироблену в регіонах продукцію на сайті cooperation.uz;

– Кабінет Міністрів щомісяця розглядає результативність заходів щодо оптимізації закупівель, розвитку ланцюгів доданої вартості і розширення кооперації між вітчизняними виробниками, які здійснюються керівниками органів державного і господарського управління – держзамовників і представниками держави в органах управління підприємств.

З 1 листопада 2020 року:
а) для корпоративних замовників доцільність закупівлі імпортних товарів (робіт, послуг) на суму понад 50 000 БРВ підлягає обов’язковому розгляду наглядовими радами (загальними зборами засновників) з затвердженням переліку на щоквартальній основі;

б) вводиться механізм тимчасової заборони і обмежень у допуску до держзакупівель щодо окремих товарів іноземного походження, а також робіт (послуг), які виконуються іноземними особами – Уряд буде формувати і затверджувати спеціальний перелік ( «чорний список») на основі:
– спільних пропозицій Мінекономрозвитку і скорочення бідності, Міністерства інвестицій і зовнішньої торгівлі, Мінфіну і ТПП, узгоджених з Радою Міністрів Республіки Каракалпакстан, хокіміятів областей і Ташкента;
– дані про товари, роботи, послуги та їх виробниках, що розміщуються на порталі cooperation.uz і володіють відповідними сертифікатами;

в) навіть якщо продукція не входить до «чорного списку», під час оцінки пропозицій учасників тендеру (конкурсу) товарами місцевого виробництва надається преференція – не більше 15% від ціни CIP (Узбекистан) на імпортовані товари;

г) до складу закупівельних комісій територіальних бюджетних замовників обов’язково включаю помічники голови Ради Міністрів Республіки Каракалпакстан, хокімів областей і міста Ташкента з питань локалізації виробництва і розширення коопераційних зв’язків в промисловості.

Ці чотири нововведення не будуть поширюватися на закупівельні процедури і контракти: 

– фінансуються за рахунок коштів міжнародних фінансових інститутів та іноземних представництв фінансових організацій;

– укладаються відповідно до окремих рішень Президента і Кабінету Міністрів, якими встановлено інший порядок закупівель;

– необхідні для забезпечення обороноздатності, безпеки і підтримання внутрішнього порядку, а також пов’язані з державною таємницею.

А з 1 січня 2021 року скасовуються окремі порядки держзакупівель стратегічних закупівельників. До кінця поточного року у них повинні з’явитися внутрішні правила проведення закупівель товарів (робіт, послуг) відповідно до вимог законодавства про держзакупівлі і сучасних принципів корпоративного управління.

У зв’язку із вищевикладеним, Закон «Про державні закупівлі» буде прийнятий в новій редакції. Відповідний законопроект має бути внесеним до Олій Мажліс протягом місяця, а також будуть розроблені і інші нормативні акти, зокрема, що регламентують механізм формування «чорного списку» і надання цінової преференції.

Крім того, в Узбекистані введено в дію новий сайт, на якому можливо здійснювати державні закупівлі (відповідно до Указу Президента від 29.06.2020 р № УП-6013 «Про додаткові заходи щодо вдосконалення системи протидії корупції в Республіці Узбекистан» держзамовники повинні здійснювати закупівлі шляхом конкурсних та тендерних торгів виключно в електронній формі).

Спільним підприємством ТОВ «XT-Xarid texnologiyalari» створена альтернативна електронна платформа з організації електронних конкурсів і тендерів.

Відтепер у замовників і постачальників з’явилася можливість вибору електронного майданчика – електронні тендери і конкурси можна проводити як на xarid.uz, так і на tender.mf.uz.

Впроваджені електронні системи конкурсних та тендерних торгів забезпечують їх проведення з використанням бального методу і методу найменшої ціни.

Замовник може самостійно вибирати один з двох визнаних e світі методів оцінки, визначати критерії, за якими будуть оцінюватися пропозиції претендентів. Критерії, засновані на кількісних показниках, будуть оцінюватися системою самостійно, в автоматичному режимі, без залучення людини. Якісні критерії будуть оцінюватися членами конкурсної (тендерної) комісії, які зможуть працювати віддалено, в режимі «он-лайн».

Реєстрація в системі tender.mf.uz відкрита для всіх замовників та постачальників. Є демонстраційна версія, в якій можна провести пробні торги.

Враховуючи вищевикладене, можна зазначити, що українським підприємствам (машинобудування, металургія, фармацевтика) буде складніше отримувати великі державні замовлення, які, як правило, проходили через тендери та конкурси.

Разом з тим, українським підприємствам при проведенні переговорів варто враховувати, що узбецькі підприємства суттєво відстають від українських в розвитку сучасних технологій та інновацій та в якості кінцевої продукції.

Також з метою реалізації великих контрактів є можливість створення спільних українсько-узбецьких підприємств і вихід на тендер вже як СП, або розгляду входження в уставний капітал великих узбецьких компаній, що надасть можливість до повноцінної участі у тендерах, що проводяться в Узбекистані, а також ініціювання проведення відповідних міждержавних переговорів на високому рівні, з метою лобіювання окремого рішення Уряду РУз.

Важливо зазначити, що за наявної інформації, іноземні компанії, які зареєстровані в офшорних зонах (юрисдикціях) не матимуть жодного шансу на отримання перемоги в тендерах та конкурсах, що проводитимуться в Узбекистані, а їх партнери з узбецької сторони будуть проходити ретельні перевірки.

Надсилаємо в порядку інформування та можливого розповсюдження серед зацікавлених українських компаній.

Посольство готове і надалі надавати відповідне політико-дипломатичне сприяння українським компаніям на узбецькому ринку.

Пропозиція Державної товарно-сировинної біржі Туркменістану щодо поставок:

– багаторазові багатошарові маски Міністерства текстильної промисловості Туркменістану, ціна – 0,80 дол. США за шт., заявка 552627, кількість 300 тис. шт.; умови оплати – передоплата, умови поставки ЕХ\У, пункт – м. Ашгабат.

Контакти біржі: www.exchange.gov.tm , тел.: +993 12 44 61 84, +993 12 44 61 80.

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

До Кіровоградської РТПП звернувся ФОП Поcтнов М.О., який має бажання реалізувати на території України пшеничне борошно, з високим вмістом клейковини, що використовується переважно для виготовлення піци пиріжків, тістечок та макаронних виробів.

В разі необхідності Кіровоградська РТПП виступить координатором укладення договорів на поставку пшеничного борошна з ФОП Поcтнов М.О.

Заздалегідь дякуємо за підтримку вітчизняного бізнесу та конструктивну співпрацю.

Додаток: детальний опис товару та контактні данні додаються на 1 арк.

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

До ТПП України звернувся представник чеської компанії Акціонерне товариство BNG Group a.s. (www.bng.cz) з проханням сприяти у пошуку українських виробників пшениці твердих сортів (з метою закупівлі 25-28 тон продукції на тиждень для виготовлення макаронних виробів на переробних харчових підприємствах Чехії та інших держав ЄС).

У разі зацікавленості у співпраці із чеською компанією просимо контактувати із представниками BNG Group a.s.:

Марек Гомола (Marek Gomola) – Голова правління BNG Group, a.s.
Тел.:+420 731654817, e-mail: info@bng.cz
Георгій Ніколаєв (Georgij Nikolajev)
e-mail: nikolajev@uspp-czehia.cz, tel: 420 774 082 864.

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Катарська компанія Al Attiyah Import and Export Co бажає встановити контакти з українськими виробниками та експортерами мінеральних добрив таких категорій: DAP 18 46 0 Diammonium Phosphate, NP (SO3) 20 20 0 +35 ((SO3), Urea N46.

Контактна інформація:

Al Attiyah Import and Export Co (P.O. Box 24330, Doha, Qatar), менеджер Масу даль-Халді, тел.:+ 97444902070 (50), alattiyah.import.export@gmail.com .