До вашої уваги Місячний Економічний Моніторинг України №216, січень 2023 року.  

В нашому новому МЕМУ (Місячному економічному моніторингу України) розповідаємо про останні новини в економіці України: 

• За оцінкою ІЕД реальний ВВП у 2022 році скоротився на 30%, тоді як споживча інфляція становила 26,6% дпр в грудні 
• Сільське господарство зросло в грудні через пізніший збір кукурудзи 
• Дефіцит електроенергії залишається на рівні 25% від потреби, але бізнес адаптується 
• Міжнародна допомога не лише фінансувала бюджет, але й допомагала НБУ утримувати обмінний курс 

Інформація про продаж об’єкта малої приватизації – окремого майна – будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 152,7 кв. м., що перебуває на балансі Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.
Найменування об’єкта приватизації: будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 152,7 кв.м,

Місцезнаходження: Вінницька обл.,м.Могилів-Подільський, вул. Верхня Карпівська, 79.

Дата та час проведення аукціону: 13.01.2023

Спосіб проведення аукціону: аукціон без умов

Стартова ціна об’єкта для:

– аукціону з умовами – 441 054,00 гривні (без урахування ПДВ);

– аукціону із зниженням стартової ціни – 220 527,00 гривень (без урахування ПДВ);

– аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій – 220 527,00 гривень (без урахування ПДВ);

– повторного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (у разі якщо аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій визнано таким, що не відбувся, у випадках, передбачених абзацом третім частини шостої статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна») – 220 527,00 гривень (без урахування ПДВ);

*На остаточну ціну продажу нараховується ПДВ.

*Розмір реєстраційного внеску: 1340 гривень

Детальна інформація за посиланням: https://privatization.gov.ua/product/budynok-z-nadvirnymy-budivlyamy-ta-sporudamy-zag-pl-152-7-kv-m-u-t-ch-budivlya-lit-a-zag-pl-85-8-kv-m-veranda-lit-a-ganok-lit-a1-ganok-lit-a2-veranda-lit-a3-pidval-lit-a4-pogrib-lit-b-vbyra/

Інформація про продаж об’єкта малої приватизації –– окремого майна – гаража, загальною площею 58,2 кв.м, що перебуває на балансі Головного управління державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Найменування об’єкта приватизації: гараж, загальною площею 58,2 кв.м.

Місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Кооперативна, 55-В.

Дата та час проведення аукціону: 13.01.2023.

Спосіб проведення аукціону: аукціон без умов.

Стартова ціна об’єкта для:

– аукціону з умовами – 11 485,93 гривень (без урахування ПДВ);

– аукціону із зниженням стартової ціни – 5 742,97 гривні (без урахування ПДВ);

– аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій – 5 742,97 гривні (без урахування ПДВ);

– повторного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (у разі якщо аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій визнано таким, що не відбувся, у випадках, передбачених абзацом третім частини шостої статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна») – 5 742,97 гривні (без урахування ПДВ);

*На остаточну ціну продажу нараховується ПДВ.

*Розмір реєстраційного внеску: 1340 гривень

Детальна інформація за посиланням: https://privatization.gov.ua/product/garazh-zagalnoyu-ploshheyu-58-2-kv-m/

До вашої уваги результати Сьомого щомісячного опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни» (листопад 2022). 

Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).  

Результати опитування показали продовження тенденції до погіршення очікувань та оцінок ділового клімату та загальноекономічного середовища. Зокрема, у листопаді частка тих, хто оцінює загальноекономічне становище позитивно, зменшилась із 5,8% до 2,1%. Водночас частка тих, хто оцінює загальноекономічне середовище як погане, зменшилась із 39,3% до 37,7%. 

Очікування щодо економічної ситуації на підприємстві та в країні в піврічній перспективі погіршились. Частка «песимістів» щодо очікуваних змін на підприємстві збільшилась не суттєво , із 28,8% до 30,9%, тоді як частка «оптимістів» зменшилась у півтора раза, із 21,0% до 13,8%.  

Обсяги виробництва у порівнянні з попереднім місяцем скоротились, очікування щодо їх змін на наступні 3 місяці погіршились. Частка тих підприємств, на яких виробництво скоротилось, незначним чином збільшилась, із 21,6% до 23,5%. Водночас частка підприємств, що повідомили про зростання виробництва, зменшилась, із 17,3% у жовтні до 8,3% у листопаді. Відсоток підприємств, на яких планується зростання виробництва на найближчі три місяці, зменшився із 29,1% у жовтні до 16,9% у листопаді, водночас частка тих, хто планує зменшення виробництва, збільшилась незначним чином, із 12,4% до 13,4%.  

Водночас плани бізнесу на наступні два роки залишаються оптимістичними, хоча рівень невизначеності в перспективі двох років уперше збільшився. Відсоток тих, хто планує звузити діяльність у наступні два роки, збільшився в листопаді з 6,3% до 11,6%. Водночас, частка тих, хто планує залишитись на поточному рівні, залишилась майже без змін та становить 56,7% (було 56,3% у жовтні). Рівень невизначеності уперше для цього періоду очікувань збільшився із 42,3% до 54,2%  

Рівень невизначеності в піврічній перспективі не змінився, а невизначеність у короткотерміновій перспективі дещо скоротилась. Частка опитаних, що не змогли дати прогноз щодо змін фінансово-економічної ситуації на підприємстві в перспективі на пів року, зменшилась із 45,9% до 43,8%, а загальноекономічного середовища в цілому в країні — із 49,8% до 48,7%. Відсоток невизначеності для запасів готової продукції після двократного збільшення в жовтні, зменшився на 9 в. п., із 23,1% у жовтні до 13,8% у листопаді.  

Перебої з електро-, водо- та теплопостачанням уперше стали проблемою номер один. Частка підприємств, які зіштовхнулися з цією проблемою, досягла 78%. Проблема зростання цін на сировину/матеріали/товари посіла другу сходинку серед перешкод для бізнесу (68%), а небезпеки для роботи, пов’язані з війною – третю позицію (46%).  

Ракетні обстріли поки що не мали критичного впливу на обсяги виробництва, хоча й стримували активне відновлення, яке тривало від весни. У листопаді зафіксовано різке зменшення частки підприємств, які працюють на 100%, порівняно з довоєнними обсягами – до 3% (у три попередні місяці цей показник залишався на рівні 8%). Однак майже на повних обсягах виробництва в листопаді працювали 43% опитаних (36% в жовтні).  

Підприємства вичерпали можливості до активного відновлення експортної діяльності, хоча й активізувався експорт мікробізнесу. У листопаді 17% підприємств повідомили, що припинили експорт після 24 лютого та не змогли його відновити. Це на рівні жовтня (17%) та вересня (16%).  

Оцінки державної економічної політики покращились, що засвідчує зростання довіри. Так, 23% опитаних керівників підприємств оцінили державну політику з підтримки бізнесу позитивно, що більше ніж у жовтні 2022 року (16%). 

Оголошено про тендерну пропозицію Міністерства Промисловості та Мінеральних Ресурсів Республіки Ірак/”Diala State Company” за №20Т/DІА/2022 щодо постачання 50 тонн мідної смуги (текст оголошення англійською мовою додається).

Оголошено про інвестиційну пропозицію Міністерства Промисловості та Мінеральних Ресурсів Республіки Ірак/”State Company For Rubber Sndustries and Tyres” за №3/ІRТ/2017 щодо побудови заводу з подрібнення, очищення та гранулювання вуглецевої сажі, яка виробляється як побічний продукт процесу піролізу відпрацьованих шин (текст оголошення англійською мовою додається).

Оголошено про тендерну пропозицію Міністерства Нафти Республіки Ірак/ “Norhem Refineries Company” за №0122873 щодо постачання труб та комплектуючих до печей (текст оголошення англійською мовою додається).

Український союз промисловців і підприємців висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.

У ході діяльності Антикризового штабу неодноразово порушувалось питання розробки єдиного алгоритму отримання дозволів та правил перетину державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану для персоналу українських підприємств для підготовки та виконання зовнішньоекономічних контрактів, здійснення сервісних та монтажних робіт тощо.

Попри інформацію про підготовку урядовцями запровадження програми Е-відрядження, а також розширення протягом останнього часу переліку осіб, яким дозволено перетинати кордон, єдиного повноцінного порядку для короткострокових службових відряджень досі не запропоновано.

В рамках моніторингу реалізації прийнятих Антикризовим штабом рішень просимо Вас взяти участь в експрес-опитуванні щодо актуальності проблеми закордонних службових відряджень працівників для вашого підприємства за посиланням: https://forms.gle/Lf8Lgi43mTwTNRMA6

До вашої уваги Місячний Економічний Моніторинг України №215, грудень 2022 року. 

З початком повномасштабного вторгнення росії, українська економіка зазнала масштабних збитків, які наразі важко оцінити. У період невизначеності та браку статистичних даних набуває важливого значення фахова аналітика. Саме тому, команда Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) вирішила відновити багаторічну історію нашого Моніторингу економічних досліджень та політичних консультацій (МЕМУ), який покликаний надавати фаховий аналіз поточних подій та тенденці. 

Символічно, що останній вихід МЕМУ припадав на листопад, а тепер ми випускаємо грудневий випуск, хоча і з перервою у 4 роки.  

МЕМУ написаний в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу.  

Авторами публікації стали експерти ІЕД Олександра Бетлій, Ірина Коссе, Віталій Кравчук і Вероніка Мовчан. 

Основне з нашого випуску: 

• Обстріли росіянами енергетичної інфраструктури в Україні негативно вплинули на усі сектори економіки у листопаді. Особливо постраждала промисловість. 
• Адаптивність бізнесу та населення залишається високою. 
• Приєднання України до Єдиної енергетичної системи Європи (ENTSO-E) посилює стійкість української енергосистеми, хоча імпорт електроенергії відсутній через високі ціни. 
• «Укрзалізниця» б’є рекорди з перевезення зернових вантажів за кордон внаслідок затримки експорту через морські порти. 
• Купівля бізнесом та населенням товарів, потрібних для проходження зими, підтримали імпорт та внутрішню торгівлю і, відповідно, сприяли надходженню ПДВ в бюджет. 
• У листопаді Україна нарешті отримала 2,5 млрд євро пільгової позики ЄС в межах пакету екстреної макрофінансової допомоги. 
• У листопаді темпи зростання цін сповільнились, але, ймовірно, знову пришвидшаться в наступні місяці. 
• НБУ змінив норми обов’язкового резервування, щоб стимулювати банки підвищувати ставки за депозитами та збільшувати інвестиції в ОВДП. 

 Сподіваємось, що нашим читачам буде корисним Моніторинг. В межах проєкту ми будемо також надавати фахову аналітику з ключових економічних питань, працювати над дослідженнями для розробки рекомендацій щодо економічної політики, а також підтримувати громадянське суспільство вже у традиційний для нас спосіб надання субгрантів.  

До наступного випуску! 

Набуття Україною кандидата в члени ЄС пришвидшило процес приведення українського податкового законодавства у відповідність до законодавства ЄС, яке є умовою для вступу в ЄС.
Одним із зобов’язань України є запровадження Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки («Стандарт CRS»). Стандарт СRS передбачає щорічний автоматичний обмін податковою інформацією між країнами–учасницями Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки («MCAA CRS»).
Відповідно до Стандарту CRS суб’єктами, які подають інформацію про рахунки та звіти є банки, брокери, депозитарії, інвестиційні та страхові компанії, які виконують критерії, передбачені Стандартом CRS, та є резидентами країн–учасниць автоматичного обміну інформацією за Стандартом CRS («Фінансові агенти»).
Фінансові агенти повинні передавати податковим органам наступну інформацію:

• про персональні дані власника рахунку (ім’я, адресу, юрисдикцію резидентства тощо);
• про номер рахунку (або функціональний еквівалент, наприклад, номер договору з фінансовою установою);
• назва та ідентифікаційний номер (у разі наявності) фінансової установи, в якій відкрито рахунок;
• баланс / залишок по рахунку на кінець року / періоду або на момент закриття банківського рахунку, а також загальну суму сплачених або нарахованих власнику рахунку коштів протягом календарного року / звітного періоду;
• додаткова фінансова інформація (в залежності від виду рахунку);
• валюта, в якій виражена кожна сума на рахунку.

Автоматичний обмін інформацією між конкретними двома країнами на основі Багатосторонньої конвенції CRS здійснюватиметься лише, якщо (1) MCAA CRS вступила в силу для обох країн, (2) обидві країн імплементували положення Стандарту CRS в національне законодавство та (3) обидві країни передали Секретаріату ОЕСР повідомлення, що вони відповідають вимогам встановленим в Стандарті CRS.

Автоматичний обмін інформацією за Стандартом CRS здійснюється наступним чином:  
Етап 1. Фінансові агенти збирають інформацію щодо рахунків нерезидентів. 
Етап 2. Фінансові агенти передають таку інформацію податковим органам країни своєї резидентності. 
Етап 3. Податкові органи країни резидентності Фінансового агента передають отриману інформацію податковим органам країни, де фізичні особи є податковими резидентами.

Автоматичний обмін інформацією здійснюється на щорічній основі. Звітним періодом є календарний рік, який передує року обміну інформацією або інший період (наприклад, за домовленістю сторін).

Слід зазначити, що такий обмін інформацією відбувається щодо:

• фізичних осіб (підзвітні особи);
• організацій (компаній, фондів, трастів), якщо організація контролюється одним чи кількома підзвітними особами або оперує пасивними доходами (проценти, роялті, дивіденди).

Якщо Ви зацікавлені в отриманні додаткової інформації про автоматичний обмін інформацією та його вплив на поточну структуру групи компаній, а також інші питання щодо міжнародного оподаткування, будь ласка, звертайтесь до спеціалістів KPMG в Україні.

Олександр Бобошко
Партнер
KPMG в Україні
Відділ податкових та юридичних послуг
oboboshko@kpmg.ua
+380 66 031 4750

Інформація про продаж об’єкта малої приватизації – окремого майна – об’єкта незавершеного будівництва 22-ох квартирного житлового будинку.

Найменування об’єкта приватизації: об’єкт незавершеного будівництва – незавершене будівництво 22-ох квартирний житловий будинок.

Місцезнаходження: Вінницька область, Тульчинський район, смт. Піщанка, вул. Центральна, 61.

Дата та час проведення аукціону: 26.12.2022.

Спосіб проведення аукціону: аукціон без умов.

Стартова ціна об’єкта для:

– аукціону без умов – 361 460,59 гривень (без урахування ПДВ);

– аукціону із зниженням стартової ціни – 180 730,30 гривень (без урахуванн ПДВ );

– аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій – 180 730,30 гривень (без урахування ПДВ).

– повторного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (у разі якщо аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій визнано таким, що не відбувся, у випадках, передбачених абзацом третім частини шостої статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна») – 180 730,30 гривень (без урахування ПДВ).

На остаточну ціну продажу нараховується ПДВ.

*Розмір реєстраційного внеску: 1300,0 гривень.

Детальна інформація за посиланням: https://privatization.gov.ua/product/nezavershene-budivnytstvo-22-h-kvartyrnyj-zhytlovyj-budynok-2/

Опитування проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю». 

Після збройних атак військових рф були пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури України. Внаслідок цього їхня пропускна спроможність відчутно знизилась. Електроенергія виробляється, але доставляти її до кінцевого споживача стало значно складніше. Виник дефіцит електроенергії, і для його зменшення були запроваджені стабілізаційні відключення споживачів, які допомагають збалансувати енергосистему. Згодом було запроваджено графіки відключення електроенергії. Водночас відбувалися аварійні відключення електроенергії споживачам поза встановленими графіками.

Метою опитування є з’ясувати, наскільки вплинуло запроваджене відключення електропостачання на діяльність підприємств, у т. ч. при здійсненні експортно-імпортних операцій. І наскільки підприємства змогли адаптуватися до запроваджених графіків таких відключень.

 Анкета >>  https://forms.gle/KpKLfCBmkpmtwJPi9  

Дедлайн: 22 грудня 2022 року (включно). 

Звертаємо увагу, що 6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Постанова).

Постановою Уряд встановив, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Отже, Постановою визначено механізм формування єдиного для всіх переліку територій, де ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Відтепер єдиним джерелом інформації про такі території є наказ Мінреінтеграції, погоджений Міноборони та сформований на підставі пропозицій обласних військових адміністрацій.

Новий перелік передбачає дві градації ведення бойових дій на території: активні та можливі. Окремим розділом у переліку визначаються окуповані території.

Важливо, що новий перелік буде масштабуватись до рівня окремих населених пунктів, а не громад, як зараз визначає перелік, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження територіальних громад, що розташовані в районі воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 24 травня 2022 року».

Такий принцип формування переліку дозволить більш ефективно вирішувати питання відновлення доступу до реєстрів. А також додасть гнучкості при визначенні належності чи неналежності певної території до тимчасово окупованих.

Форма переліку визначає код території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад та її найменування, а також  дати початку та завершення бойових дій та тимчасової окупації.

Нагадуємо, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.

Оскільки відтепер Урядом повноваження щодо розробки переліку делеговані Мінреінтеграції, то після затвердження та офіційного оприлюднення нового переліку, складеного з дотриманням вимог Постанови, платники податків зможуть скоригувати свої податкові зобов’язання.