Інформуємо, 21.08.2020 р. прийнято постанову Президента РУз від «Про додаткові заходи щодо підтримки вітчизняних виробників».
Головною метою згаданого документу є запровадження жорсткої економії валютних коштів при реалізації процедур державних закупівель та пріоритетність при державних закупівлях на вибір узбецької продукції.
У постанові зазначено, що пандемія продовжує обмежувати виробничу активність підприємств в ряді галузей і секторів економіки. Це відбувається через порушення коопераційних зв’язків, скорочення попиту на продукцію і ринків їх збуту. Виправити ситуацію мають передбачені актом заходи, які будуть впроваджуватися поетапно.

З 1 жовтня 2020 року:
– керівники бюджетних і корпоративних замовників при формуванні переліку товарів (робіт, послуг), які передбачається закупівлю,  обов’язково вивчають можливість їх придбання у місцевих виробників, зареєстрованих на порталі cooperation.uz;

– керівники підприємств – корпоративних замовників обґрунтовують наглядовим радам (загальних зборів засновників) доцільність корпоративних закупівель товарів (робіт, послуг) за імпортом, якщо можливість закупівлі у місцевих виробників відсутня за технічними параметрами, обсягами і термінами виробництва;

– представники держави в наглядових радах (загальних зборах засновників) підприємств забезпечують розгляд на засіданнях органів управління питань обґрунтованості пропонованих до закупівлю з імпорту товарів (робіт, послуг) на суму понад 50 000 базових розрахункових величин (БРВ, станом на 27.08.2020 р. становить 23 дол. США, відповідно понад 1,1 млн. дол.США) і проводять аналіз складських залишків імпортних товарів у виробничих запасах, залучаючи їх в діяльність підприємства;

– Агентство з управління державними активами щоквартально аналізує дотримання представниками держави вимог прийнятої постанови, за результатами якого вносить пропозиції до Кабінету Міністрів;

– міністерства та відомства – розпорядники бюджетних коштів забезпечують оптимізацію імпортних закупівель в підвідомчих організаціях, а також системний контроль за ефективним і цільовим використанням коштів, що виділяються в рамках держзакупівель;

– Міністерство інвестицій і зовнішньої торгівлі щомісяця проводить аналіз обсягу і номенклатури по імпорту товарів (робіт, послуг), а також оцінку результативності прийнятих керівниками галузей, підприємств і регіонів заходів по оптимізації імпорту і вносить їх до Кабінету Міністрів;

– Міністерство економічного розвитку і скорочення бідності щоквартально розробляє в розрізі галузей промисловості і регіонів пропозиції щодо розвитку ланцюгів доданої вартості щодо затребуваної на внутрішньому ринку продукції та вносить їх до Кабінету Міністрів;

– Центральний банк забезпечує щомісячне надання комерційними банками в Рахункову палату і Кабінет Міністрів даних про валютні операції корпоративних замовників на користь компаній, зареєстрованих в офшорних юрисдикціях;

– Міністерство фінансів при узгодженні кошторисів витрат бюджетних організацій на майбутній період контролює формування витрат, в тому числі шляхом визначення вартості товарів виходячи з даних порталу cooperation.uz;

– Рахункова палата щоквартально аналізує цільове та ефективне використання коштів держбюджету, позабюджетних фондів, а також власних і залучених коштів корпоративних замовників при імпортних закупівлях;

– помічники глав регіональних адміністрацій ґрунтуючись на статистичних відомостях про обсяги і номенклатуру імпорту товарів, вживають заходів з розвитку в регіонах виробництва затребуваної продукції і забезпечують розміщення інформації про вироблену в регіонах продукцію на сайті cooperation.uz;

– Кабінет Міністрів щомісяця розглядає результативність заходів щодо оптимізації закупівель, розвитку ланцюгів доданої вартості і розширення кооперації між вітчизняними виробниками, які здійснюються керівниками органів державного і господарського управління – держзамовників і представниками держави в органах управління підприємств.

З 1 листопада 2020 року:
а) для корпоративних замовників доцільність закупівлі імпортних товарів (робіт, послуг) на суму понад 50 000 БРВ підлягає обов’язковому розгляду наглядовими радами (загальними зборами засновників) з затвердженням переліку на щоквартальній основі;

б) вводиться механізм тимчасової заборони і обмежень у допуску до держзакупівель щодо окремих товарів іноземного походження, а також робіт (послуг), які виконуються іноземними особами – Уряд буде формувати і затверджувати спеціальний перелік ( «чорний список») на основі:
– спільних пропозицій Мінекономрозвитку і скорочення бідності, Міністерства інвестицій і зовнішньої торгівлі, Мінфіну і ТПП, узгоджених з Радою Міністрів Республіки Каракалпакстан, хокіміятів областей і Ташкента;
– дані про товари, роботи, послуги та їх виробниках, що розміщуються на порталі cooperation.uz і володіють відповідними сертифікатами;

в) навіть якщо продукція не входить до «чорного списку», під час оцінки пропозицій учасників тендеру (конкурсу) товарами місцевого виробництва надається преференція – не більше 15% від ціни CIP (Узбекистан) на імпортовані товари;

г) до складу закупівельних комісій територіальних бюджетних замовників обов’язково включаю помічники голови Ради Міністрів Республіки Каракалпакстан, хокімів областей і міста Ташкента з питань локалізації виробництва і розширення коопераційних зв’язків в промисловості.

Ці чотири нововведення не будуть поширюватися на закупівельні процедури і контракти: 

– фінансуються за рахунок коштів міжнародних фінансових інститутів та іноземних представництв фінансових організацій;

– укладаються відповідно до окремих рішень Президента і Кабінету Міністрів, якими встановлено інший порядок закупівель;

– необхідні для забезпечення обороноздатності, безпеки і підтримання внутрішнього порядку, а також пов’язані з державною таємницею.

А з 1 січня 2021 року скасовуються окремі порядки держзакупівель стратегічних закупівельників. До кінця поточного року у них повинні з’явитися внутрішні правила проведення закупівель товарів (робіт, послуг) відповідно до вимог законодавства про держзакупівлі і сучасних принципів корпоративного управління.

У зв’язку із вищевикладеним, Закон «Про державні закупівлі» буде прийнятий в новій редакції. Відповідний законопроект має бути внесеним до Олій Мажліс протягом місяця, а також будуть розроблені і інші нормативні акти, зокрема, що регламентують механізм формування «чорного списку» і надання цінової преференції.

Крім того, в Узбекистані введено в дію новий сайт, на якому можливо здійснювати державні закупівлі (відповідно до Указу Президента від 29.06.2020 р № УП-6013 «Про додаткові заходи щодо вдосконалення системи протидії корупції в Республіці Узбекистан» держзамовники повинні здійснювати закупівлі шляхом конкурсних та тендерних торгів виключно в електронній формі).

Спільним підприємством ТОВ «XT-Xarid texnologiyalari» створена альтернативна електронна платформа з організації електронних конкурсів і тендерів.

Відтепер у замовників і постачальників з’явилася можливість вибору електронного майданчика – електронні тендери і конкурси можна проводити як на xarid.uz, так і на tender.mf.uz.

Впроваджені електронні системи конкурсних та тендерних торгів забезпечують їх проведення з використанням бального методу і методу найменшої ціни.

Замовник може самостійно вибирати один з двох визнаних e світі методів оцінки, визначати критерії, за якими будуть оцінюватися пропозиції претендентів. Критерії, засновані на кількісних показниках, будуть оцінюватися системою самостійно, в автоматичному режимі, без залучення людини. Якісні критерії будуть оцінюватися членами конкурсної (тендерної) комісії, які зможуть працювати віддалено, в режимі «он-лайн».

Реєстрація в системі tender.mf.uz відкрита для всіх замовників та постачальників. Є демонстраційна версія, в якій можна провести пробні торги.

Враховуючи вищевикладене, можна зазначити, що українським підприємствам (машинобудування, металургія, фармацевтика) буде складніше отримувати великі державні замовлення, які, як правило, проходили через тендери та конкурси.

Разом з тим, українським підприємствам при проведенні переговорів варто враховувати, що узбецькі підприємства суттєво відстають від українських в розвитку сучасних технологій та інновацій та в якості кінцевої продукції.

Також з метою реалізації великих контрактів є можливість створення спільних українсько-узбецьких підприємств і вихід на тендер вже як СП, або розгляду входження в уставний капітал великих узбецьких компаній, що надасть можливість до повноцінної участі у тендерах, що проводяться в Узбекистані, а також ініціювання проведення відповідних міждержавних переговорів на високому рівні, з метою лобіювання окремого рішення Уряду РУз.

Важливо зазначити, що за наявної інформації, іноземні компанії, які зареєстровані в офшорних зонах (юрисдикціях) не матимуть жодного шансу на отримання перемоги в тендерах та конкурсах, що проводитимуться в Узбекистані, а їх партнери з узбецької сторони будуть проходити ретельні перевірки.

Надсилаємо в порядку інформування та можливого розповсюдження серед зацікавлених українських компаній.

Посольство готове і надалі надавати відповідне політико-дипломатичне сприяння українським компаніям на узбецькому ринку.