Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

На додаток до листа посольства 61510/51-200-547 від 18.10.2019 р., в якому повідомлялось про прийняте 10.10.2019 р. Міністерством сільського господарства Казахстану рішення про заборону вивозу живої худоби (жіночої статі – маточного поголів’я) з Казахстану терміном на шість місяців, інформуємо, що найближчим часом РК має намір запровадити заборону експорту живого поголів’я худоби всіх статевовікових груп.

Дана ситуація пов’язана з тим, що масовий експорт живої худоби для подальшої переробки та перепродажу створив в Казахстані ситуацію для спекулятивного підвищення цін на м’ясну продукцію та призвів до зниження завантаження казахстанських м’ясопереробних підприємств і відгодівельних майданчиків (у 2019 р. вони були завантажені менш, ніж на половину від своєї потужності в основному через дефіцит сировини).

Держпрограмою розвитку АПК на 2017-2021 роки перед Мінсільгоспом стоїть завдання збільшити експорт переробленої продукції в 2,5 рази. У цьому зв’язку, Міністерство сільського господарства Казахстану вирішило повністю забороити вивезення живого поголів’я великої і малої рогатої худоби всіх статевовікових груп з Казахстану. Відповідні поправки будуть внесені до спільного наказу Міністерства сільського господарства і Мінфіну РК “Про деякі питання вивезення сільськогосподарських тварин”, який раніше тимчасово обмежував лише експорт маточного поголів’я.

17 січня 2020 року голова НПП РК “Атамекен” Аблай Мирзахметов заявив, що через ситуацію, що склалась, Казахстан стає сировинним придатком Узбекистану. Таким чином влада має намір вирішити проблеми масового вивозу худоби в Узбекистан і неповного завантаження казахстанських м’ясопереробних підприємств.

Довідково: в 2019 р. за межі Казахстану вивезли 156 тисяч голів великої рогатої худоби, з них 78% – в Узбекистан, ще 14% – до Вірменії. Також з країни вивезли майже 264 тисячі голів вівець, з них більше половини було маточне поголів’я. Основним скуппником дрібної рогатої худоби також є Узбекистан, куди експортували понад 200 тисяч вівець (76%).

Слід також зазначити, що в Республіці Узбекистан вже тривалий час спостерігається підвищений попит на худобу, який також пов’язаний із ефективною роботою державної Програми розвитку фермерських господарств в Узбекистані, відповідно до якої декханським (фермерським) господарствам надаються пільгові кредити на закупівлю худоби з інших країн. І лише за 2019 рік у рамках програми «Кожна сім’я – підприємець» на розвиток тваринництва було виділено 1 трильйон 603 мільярда сумів (понад 170 млн. дол. СИТА) птахівництва – 332 мільярда сумів пільгових кредитів. Завдяки цьому потолів’я дрібної рогатої худоби збільшилось на 550 тисяч голів, птиці – на 6 мільйонів 130 тисяч.

Однак, незважаючи на ці кроки, населення країни все ще не забезпечено доступною м’ясною і молочною продукцією. Актуальною проблемою галузі є безперебійне постачання кормів. У тваринництві потреба в кормі власними ресурсами забезпечується лише на 30-35%, у птахівництві лише на 15’%, а левова частина кормів імпортується із-за кордону.

Відповідно до доручень Президента РУз, до 2021 року в Узбекистані мають бути створені 270 тваринницьких комплекси і 260 молочних підприємств, або тваринних кластерів, розрахованих на утримання 300-500 голів худоби кожен. Відповідальним особам доручено прискорити цей процес.

Крім того, керівництво РУз зацікавлено у створенні тваринницьких кластерів, особливо увага тваринництву також надається в Автономній Республіці Каракалпакстан, з боку держави стимулюється розвиток племінної справи, що дозволить підвищити продуктивність тваринництва. Міністерству фінансів, Міністерству економіки та промисловості доручено, спираючись на досвід інших країн, розробити механізм субсидування витрат, який дозволить знизити вартість продукції.

У зв’язку із викладеним, запрошуємо на українсько-узбецькі переговори, які плануються в лютому ц.р.  представників племінних господарств та агрофірм, які спеціалізуються на розведенні худоби, для встановлення контактів з представниками профільних узбецьких відомств для подальшого нарощування українського експорту худоби до Узбекистану.

Також рекомендуємо українським виробникам кормів для птахівництва та тваринництва активізувати свою роботу на узбецькому аграрному ринку.

Зі свого боку, посольство готове надавати відповідне сприяння українським компаніям.

ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНИ В РЕСПУБЛІЦІ УЗБЕКИСТАН

Тел.: (+99871) 236-52-80
Факс: (+99871) 233-10-89
e-mail: emb_uz@mfa.gov.ua